Трагедія Карпатської України

 

Трагедія Карпатської України — українська чорно-біла документальна англійською мовою стрічка 1940 року режисера Василя Авраменка, яка містить унікальні кадри про Карпатську Україну. Прем'єра стрічки відбулась 1 квітня 1940 року в США.

Навесні 1939 року Каленик Лисюк з сином Петром прибув на Закарпаття, щоб зафільмувати проголошення незалежності Карпатської України. Під враженням від подій в Карпатській Україні Каленик Лисюк вирішив зняти фільм про становлення Української Держави на Закарпатті. Після загарбання Карпатської України угорцями, Каленик Лисюк переїхав у Словаччину та продовжив працю над своєю документальною стрічкою. У Словаччині було проведено реконструкцію подій в Карпатській Україні. У 1940 році на «Авраменко Фільм Продакшен» у Нью-Йорку стрічку «Трагедія Карпатської України» було змонтовано, і 15 квітня цього ж року відбулась її прем'єра.

212 років від дня народження Тараса Шевченка

🎨 7 цікавих фактів про створення «Катерини»

Ці факти можна додати в карусель зображень або використати як «цікавинки» в тексті:

1. Картина-унікум: Це єдина збережена олійна картина Тараса Шевченка на тематику його власних літературних творів. Зазвичай він розділяв поезію та живопис, але тут вони злилися воєдино.

2. Політичний «тролінг»: На малюнку москаль-вершник уособлює не просто зрадливого коханця, а всю Російську імперію, яка забирає сили України та їде геть, здіймаючи пил.

3. Символізм босих ніг: Катерина зображена босою не просто як бідна дівчина. У тогочасній культурі це був символ незахищеності та «виставлення на поталу» — вона не має опори під ногами.

4. Шевченко-режисер: Тарас Григорович сам детально описав, як саме треба сприймати цю картину в листі до Григорія Тарновського: «Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село». Він чітко зафіксував момент «після катастрофи».

5. Рембрандтівське світло: Шевченко обожнював Рембрандта. Ви помітили, як світло падає лише на дівчину? Це створює ефект театральної сцени, де вся увага прикута до її внутрішньої трагедії.

6. Ложкарь на узбіччі: Сивий дідусь, який ріже ложки праворуч — це символ минулого, народних традицій, які спостерігають за новою, жорстокою реальністю, але не можуть втрутитися.

7. Картина була «квитком»: Шевченко надіслав цю роботу меценату Тарновському, сподіваючись на фінансову підтримку, щоб видати свою знамениту серію офортів «Живописна Україна».

тицяй сюди! 👉  КАТЕРИНА

ДЕНЬ СПРОТИВУ ОКУПАЦІЇ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ТА МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ.

 

                                    

тицяй сюди! 👉 КІНЕМАТОГРАФ ЯК ПАМ'ЯТЬ ТА СПРОТИВ

Сьогодні кінематограф перестав бути просто «ілюзією». У світі фейків та постправди фільм, що спирається на справжню пам'ять, стає фундаментом для майбутнього. Ми знімаємо, щоб не забути, і дивимося, щоб мати силу чинити опір.

«Кіно — це єдина форма мистецтва, яка дозволяє нам зупинити час і подивитися йому в очі».

 

тицяй сюди!👇

 1944. Депортація кримських татар – 11 клас

24 лютого стало для України датою, що розділила життя на «до» і «після».

24.02.2022. Ранок, який ми ніколи не забудемо..

Я вам цей борг ніколи не залишу

Ви й так уже, як прокляті, в боргах.

Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу.

Віддайте мені ліс і річечку в лугах.

Віддайте мені сад і зірку вечорову.

І в полі сіяча, і вдячну щедрість нив.

Віддайте мені все. Віддайте мені мову,

якою мій народ мене благословив.

* * *

Я ВАМ КАЖУ. І ЧАС ТАКИЙ НАСТАНЕ.

ХТО ЩО ПОСІЯВ, ТОЙ ТЕ І ПОЖНЕ...

Ліна КОСТЕНКО

20 лютого День Героїв Небесної Сотні

🕯🎗12 років тому, 18 лютого 2014 року, в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності.

Зранку 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву «Мирний наступ». Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом повернення до Конституції України 2004 року.

На той час до урядового кварталу було стягнуто великі сили міліції, БТР і два водомети. А у Маріїнському парку зібралися сотні «тітушок».

Коли майданівці наблизилися до Верховної Ради, силовики розкололи колони і разом із «тітушками» почали відтісняти людей. На вулиці Грушевського та Кріпосному провулку почалися сутички. На вулиці Шовковичній проти демонстрантів бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували спецзасоби: світлошумові гранати та помпові рушниці.

З боку майданівців в сторону правоохоронців летіло каміння та петарди, крім того, протестувальники підпалили дві вантажівки КамАЗ, що блокували проїжджу частину. Сутички між силовиками та євромайданівцями відбулися також у Маріїнському парку з боку станції метро «Арсенальна».

Опівдні «Беркут» почав відтісняти мітингувальників по вулиці Інститутській у бік Майдану Незалежності. У свою чергу мітингарі розпочали спорудження барикад на перехресті вулиць Інститутської і Банкової та у Маріїнському парку.

О 16 годині міліція відтіснила протестувальників до Жовтневого палацу, а на  вулиці Грушевського «беркутівці» захопили барикади та взялися за руйнування барикад на Хрещатику. Також міліція зайняла Український дім, і взяла під контроль Європейську площу.

Тим часом Служба безпеки України у зв'язку з подіями, що відбувалися в Україні, оголосила про проведення антитерористичної операції на території всієї країни. В свою чергу у Міністерстві внутрішніх справ попередили, якщо до 18-ї години не припиниться протистояння, то вони готові «навести лад» у Києві всіма доступними засобами.

Ще вдень центральні станції київського метрополітену почали закривати, о 16-й метро зупинили повністю. Дороги міста були паралізовані. Окрім того, було повідомлено що рух транспорту в бік Києва буде обмежено.

Близько 20 години силовики почали ще один штурм Майдану, але вже за допомогою бронетехніки - БТР врізався в барикаду, і за ним на штурм пішли «беркутівці» і бійці Внутрішніх військ. У бік активістів безперервно летіли світлошумові гранати, а в бік «Беркуту» - піротехніка. На Майдані зайнялася барикада, біля Будинку профспілок - намети.

З боку Інститутської мітингувальники підпалили покришки. Через деякий час їм вдалось утворити суцільну смугу полум'я, яка заважала пройти правоохоронцям.

Пізно ввечері На Майдані загорівся Будинок профспілок. Полум’я поширилось на верхні поверхи. Спершу мітингувальники гасили вогонь власними силами. Згодом на місце прибули рятувальники. В будівлі були заблоковані люди, але їх вдалось вивести на вулицю.

Події в Києві викликали неабияке занепокоєння в світі. Канцлер Німеччини Ангела Меркель телефонувала Віктору Януковичу, але він не відповів на дзвінок. Намагався зв'язатися з Януковичем і тодішній президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, але також безрезультатно. Водночас, віце-президент США Джо Байден у телефонній розмові закликав Януковича відкликати силовиків. Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кетрін Ештон засудила насильство в Україні. Офіційна Варшава попередила владу України про серйозні наслідки у відносинах з Євросоюзом у разі силового розгону Євромайдану.

Під впливом цих сигналів Янукович запросив лідерів опозиції на переговори на Банкову. Розмова тривала близько години, а по її закінченню Віталій Кличко повідомив, що Янукович не йде ні на які поступки і хоче, щоб Майдан очистили. 

🕯В результаті протистоянь 18 лютого, на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку, у Маріїнському парку та Майдані Незалежності загинуло 23 людини, а 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого.

 

19 лютого 1992 р. постановою Верховної Ради України №2137-XII був затверджений один з чотирьох державних символів України – малий Державний Герб у вигляді тризуба.

 

⚜️

Тризуб як державний символ України був обраний невипадково, адже він пов’язаний з нашою тисячолітньою державною, політичною i культурною історією.

З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Різноманітні версії тризуба були поширені по всій території Європи та Азії, адже він був частиною культури багатьох народів і особливо значну роль відігравав у віруваннях арійців. Тому на деяких родових гербах їхніх нащадків і досі можна знайти відголоски триєдності. Арії пройшли чималий шлях, залишивши по собі багато згадок, в тому числі й тризуб. В Індії, наприклад, є Храм Вайшну Деві – Великої Богині Матері.

В період розквіту Руси-України, у X-XIII ст., зображення тризуба було поширене на великій території – від Криму до Новгорода, від Кавказу до Франції та Швеції, адже карбувався він на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви. Так, зображення тризуба було знайдено на цеглинах Десятинної церкви у Києві.

Вперше про тризуб як про офіційний державний герб України заговорили в 1918 р. Під час Української революції, за пропозицією Михайла Грушевського, в Коростені 25 (12) лютого 1918 р. тризуб був прийнятий як Великий і Малий державний Герб УНР. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілками – символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Автором проекту тодішнього герба став Василь Кричевський.

Українська Центральна Рада пояснила його прийняття тим, що тризуб є знаком князівської влади (тризуб був родовими знаком київських князів) і спадкоємності української державної традиції.

З 22 січня 1919 р., після проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР, тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави Павла Скоропадського, а також Директорії.

Уперше спроба конституційно оформити тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 р. у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге – спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.  (https://telegra.ph/file/efd489e3aba49dfedd0ab.jpg) 

19 лютого 1992 р. Верховна Рада України затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного герба. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як малий герб нашої держави.

🌐 Історія України (https://t.me/+inOhAN32PuxhNjVi)🔱 

6 лютого-Міжнародний день нетерпимого ставлення до операцій які калічать жіночі статеві органи

 

 

Операції, які калічать жіночі статеви органи включають в себе всі процедури, спрямовані на зміну або нанесення каліцтв жіночим геніталій в немедичних цілях. Ця практика визнана порушенням прав жінок і дівчаток на міжнародному рівні. Вона відображає глибоку вкорінену нерівність між статями і являє собою крайню форму дискримінації жінок і дівчаток.

Подібна практика також порушує їх права на здоров’я, безпеку і фізичну недоторканність, право на свободу від катувань та жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження, а також право на життя в разі, коли ці операції призводять до смерті.

Хоча практика нанесення каліцтв жіночим геніталіям зосереджена головним чином в 29 країнах Африки і Близького Сходу, проте, вона являє собою універсальну проблему, котра також стоїть перед деякими країнами Азії та Латинської Америки. Руйнуючі операції на жіночих статевих органах продовжують здійснювати в деяких громадах іммігрантів, що проживають в Західній Європі, Північній Америці, Австралії та Нової Зеландії.

Хоча практика руйнуючих операцій на жіночих статевих органах зберігалася протягом більш ніж тисячі років, програмні дані свідчать про те, що її можна викорінити «протягом життя одного покоління». Фонд ООН в області народонаселення (ЮНФПА) спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) здійснює найбільшу глобальну програму по прискоренню відмови від нанесення каліцтв жіночим статевим органам. В даний час ця програма охоплює 17 африканських країн, і також підтримує регіональні і глобальні ініціативи.

20 грудня 2012 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію A/RES/67/146 в якій вона «закликає держави, систему Організації Об’єднаних Націй, громадянське суспільство і всі зацікавлені сторони і далі відзначати 6 лютого як Міжнародний день нетерпимого ставлення до операцій, які калічать жіночі статеві органи і в цей день проводити інформаційно-просвітницькі кампанії і вживати конкретних заходів по боротьбі з практикою руйнуючих операцій на жіночих статевих органах».

У грудні 2014 року Генеральна Асамблея ООН прийняла без голосування резолюцію A/RES/69/150 «Активізація глобальних зусиль з метою викорінення практики руйнуючих операцій на жіночих статевих органах» із закликом до держав-членів розробляти, підтримувати і здійснювати всеосяжні і комплексні стратегії для запобігання таких операцій на жіночих статевих органах, включаючи навчання медичного персоналу, соціальних працівників та громадських і релігійних лідерів з тим, щоб надати їм можливість надавати компетентні, допоміжні послуги та допомогу жінкам і дівчаткам, які піддаються ризику або які перенесли подібні операції. Резолюція також визнає необхідність активізації зусиль по ліквідації цих операцій, і в зв’язку з цим, закликає приділити належну увагу цій проблемі при розробці порядку денного в галузі розвитку на період після 2015 р

29 січня, День пам’яті Героїв Крут

 

КРУТИ 1918-2026

КРУТИ 1918

Як свідчать історичні дані, у січні 1918 року Українська Народна Республіка, яка виникла на руїнах російської імперії, опинилась у смертельній небезпеці: у Києві розпочалося більшовицьке повстання, а з півночі заколотникам допомагають «брати» – російські червоноармійці.

29 січня вони були вже за 130 кілометрів від Києва – неподалік залізничної станції Крути. Українське військове командування, яке очікувало основного наступу більшовиків не Бахмача, а з полтавського напрямку і спрямувало туди основні сили, розгублене: боєздатної армії, яка б чинила росіянам гідний опір, не було.

📰Київські газети тоді писали: «Існувати Україні як державі залишилися лічені дні: ми у ворожому оточенні – не сьогодні-завтра п’яна більшовицька солдатня буде вештатись київськими вулицями».

Тоді уряду УНР допомогли молоді українці – студенти й гімназисти: на зборах студентів Київського університету святого Володимира створили курінь Січових Стрільців, який на шпальтах київських газет оприлюднює звернення до українського студентства. У ньому, зокрема, йшлося:

💬«Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Кому, як не нам, перепинити більшовикам шлях на Київ».

💬«Це був дуже тяжкий відступ. Набоїв ставало щораз менше. У багатьох наших стрільців рушниці перегрілися і перестали стріляти. Вони, як і менш досвідчені стрільці, віддавали набої кращим стрільцям, а самі вдягали на рушницю багнет, як єдину останню зброю, і понуро відступали під кулями ворога, що наступав зі всіх сторін» —Так пізніше писав про бій під Крутами київський студент Левко Лукасевич.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані.

Незважаючи на нерівність сил, ця битва призвела до затримки російського наступу на кілька днів, що дозволило українській делегації укласти Берестейський мирний договір з державами Четверного союзу, який тоді врятував молоду українську державність.

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

🕯Загиблих студентів і гімназистів перевезли до Києва, де 19 березня 1918 року урочисто поховали на Аскольдовій могилі.

В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.

На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».

Сьогодні ми вшановуємо памʼять жертв Голокосту — страшної трагедії XX століття, що забрала життя мільйонів людей.

☝Аудіокнига

У добірці — 10 книжок, які відверто говорять про ці жахливі події: мемуари, психологічний нонфікшн і художня проза.

Ці історії допомагають памʼятати, осмислювати і знаходити надію там, де очікуєш найменше.

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту: як наймасштабніша трагедія людства торкнулась України

 

Аушвіц-Біркенау – концтабір, який займав центральне місце в нацистській політиці масового знищення євреїв. 

Про пекло на землі – варто все ж дещо знати, аби воно не повторилося в майбутньому.

В Україні 27 січня відзначають Міжнародний день памʼяті жертв Голокосту. В цей день, у 1945 році, звільнили вʼязнів найбільшого нацистського табору Аушвіц. За даними Українського інституту національної памʼяті, протягом Другої світової війни нацистська Німеччина знищила третину усіх євреїв у світі, з них 1,5 мільйона жили на території сучасної України.

"Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують ненависть, фанатизм, расизм та упередження", — йдеться в резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року.