Вишиванка - генетичний код нації

 

Вона всім українцям до лиця –

Вигадливо-пастельна чи барвиста…
Дівчатам милим, хлопцям-молодцям.
Довершена, принадна, промениста!

Не всім під силу праця – вишиття.
Хвала рукам і шана за терпіння…
Бо з молитов, гадок про майбуття
Прийшло у світ незвичне це творіння!

Символіка, що йшла через роки,
Щоб стати добрим оберегом-спадком.
Оте тепло дбайливої руки,
Що гріє сивочубого й малятка.

Її шануймо всюди й повсякчас.
У горі й радості, в блаженстві й лихолітті,
Бо вишиванка всіх єднає нас,
Вкраїнців, що розкидані по світі!

Депортація кримськотатарського народу. Історія геноциду

 Депортація кримських татар 18–20 травня 1944 року - один із найстрашніших прикладів злочинів радянської влади, вчинених нею під час Другої світової війни.

Планування депортації розпочалося ще до вигнання нацистів із Криму. Так, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. Попри те, що представники кримськотатарського народу воювали в лавах Червоної армії і брали активну участь у партизанському русі. 

Кримських татар, що воювали в частинах Червоної армії, після демобілізації також піддали депортації. Звинувачення щодо депортованих народів СРСР були розвінчані самим КДБ СРСР під час перебудови.

10 травня Берія в листі до Сталіна повторив попередній закид, додавши до нього “зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу” та “небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу”. Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.

11 травня 1944 року було ухвалено цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс “Про кримських татар”. У ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів “масового дезертирства” кримських татар не існувало, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

День матері - це одне з самих зворушливих свят

 День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

В 2023 році День матері в Україні припадає на 14 травня.

Україна 9 травня відзначатиме День Європи

 

Президент Володимир Зеленський підписав указ №266/2023, який запроваджує в Україні святкування Дня Європи 9 травня.

"Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу", - йдеться в документі.

Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Також Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує зробити 8 травня Днем памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

"Ми повертаємо нашій державі чесну історію без ідеологічних домішок. Саме 8 травня більшість народів світу згадує велич перемоги над нацизмом. Саме 8 травня світ вшановує памʼять усіх, чиї життя забрала та війна. Саме 8 травня набрав чинності Акт про беззастережну капітуляцію вермахту. Сьогодні я подав до Верховної Ради України законопроект, яким пропонується встановити 8 травня Днем памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років", - сказав Зеленський у відеозверненні.

https://mega.nz/file/rfo3BCyA#DnFadwHWU--At3KwqXpXM6JL-_LuTKT7LjjSTIOu4G8

Україна в роки Другої світової війни (1939-1945)

 Український інститут національної пам’яті до Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні підготував набір карток “Україна в роки Другої світової війни (1939–1945)”. 

---

Картки містять інформацію про Україну часів Другої світової війни. Про ціну, яку заплатили українці в боротьбі з нацизмом, перебуваючи не тільки в Червоній армії, а й у лавах Об’єднаних Націй. Матеріали розкривають тему злочинів проти людяності обох тоталітарних систем – сталінської комуністичної та гітлерівської нацистської. Також йдеться про Український визвольний рух, тактику “випаленої землі”, остарбайтерів, Голокост та інше.

Листівки мають сучасну інтерактивну форму – доповнені QR кодами, а також звуковим рядом . Це сприятиме кращому розумінню, засвоєнню та запам’ятовуванню інформації про український вимір Другої світової.

В умовах сучасної інформаційної агресії особливо гостро стоїть питання унеможливити спекулювання фактами історичного минулого. Зокрема, тема Другої світової донині залишається чи не найбільш дражливою в нашому суспільстві. Історична пам’ять українців про ту війну досі не позбавлена ідеологічних нашарувань і радянських міфів. Вона є полем боротьби не тільки за минуле, а й майбутнє.