четвер, 27 лютого 2025 р.

28 лютого щорічно у всьому світі відзначається Всесвітній день кравця (World Tailor's Day).



🎉✨ Вітаємо з Всесвітнім Днем кравця!

Шановні учні, майстри виробничого навчання та викладачі швейної справи!

Сьогодні – ваш день! Ви творите справжнє диво, перетворюючи звичайну тканину на витончені витвори мистецтва. Ваші руки, наповнені майстерністю та натхненням, створюють красу, комфорт і стиль.

Нехай кожен ваш шов буде рівним, кожен виріб – досконалим, а натхнення ніколи не залишає вас! Бажаємо безмежного творчого розвитку, терпіння, нових ідей і вдячних клієнтів.

Зі святом! ✂️🧵💛💙

 



понеділок, 24 лютого 2025 р.

🗺✍️25 лютого 1871 року народилася Леся Українка.

План дій від Лесі Українки:
✔️крізь сльози сміятись
✔️співати пісні
✔️сіять барвисті квітки
✔️без надії сподіватись
✔️жити
✔️геть думи сумні
Сьогодні виповнюється 154 років із дня народження Лесі Українки. Її аристократизм, сила, освіченість, талант у поєднанні з шаленою працьовитістю, велич духу та незламність сьогодні надихають особливо.
Contra spem spero означає «Без надії сподіваюся». Але завдяки Лесі ми зараз маємо цю надію. Діймо!


🗺✍️25 лютого 1871 року народилася Леся Українка — славетна поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка, при  народженні Лариса Косач, що увійшла в історію української і європейської літератури під іменем цілого народу.

Народилася у Новограді-Волинському (нині Звягель) в родині дійсного статського радника, мецената, члена «Старої громади» Петра Косача та Ольги Драгоманової-Косач (письменниці Олени Пчілки).

Лариса була другою із шести дітей Косачів. Батько і мати Лесі походили зі шляхти: Петро Косач – із заможного українсько-козацького шляхетства, яке мало власний герб і після ліквідації Гетьманщини отримало права російського дворянства, а Олена Пчілка – із роду Драгоманових, що належав до козацької старшини.

Навчання отримала переважно домашнє. Спочатку навчалася за програмою матері (Олена Пчілка взагалі принципово до 5-го класу вчила своїх дітей вдома, українською мовою, остерігаючись, щоб російська школа їх не зіпсувала), пізніше окремі вчителі приходили до неї додому, бо через туберкульоз кісток, який діагностували в десятилітньому віці, Леся тривалий час була прикутою до ліжка.

Попри це, Леся Українка досконало вивчила з десяток мов, серед яких були французька (французькою володіла краще, ніж російською), німецька, англійська, італійська, польська,  болгарська, а також латина і грецька. В Єгипті почала вчити іспанську. Перекладала Байрона, Шекспіра, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера.  У 19 років написала для сестер підручник «Стародавня історія східних народів».

Через хворобу Леся Українка об’їздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті, три роки прожила в Криму, в Ялті. Любила бувати в театрі та опері (відвідала майже всі найкращі європейські театри), прекрасно розбиралася в європейському мистецтві, скрізь записувалася до найкращих бібліотек, цікавилась новинками літератури та науковими працями. Критикувала «народництво» і всіляко просувала європейські тенденції в українську культуру, стала однією з провісників модернізму в українській літературі.

Леся Українка разом з Оленою Пчілкою, Наталею Кобринською, Ольгою Кобилянською та іншими письменницями мала величезний вплив на розвиток феміністичної течії в українській літературі. Її жіночі образи – вільні у своєму виборі, самодостатні, горді і незалежні, що для того часу було абсолютним викликом, особливо на теренах російської імперії. Друкувалася на сторінках започаткованого в 1887 році жіночого альманаху «Перший вінок», біля витоків якого стояли Наталя Кобринська та Олена Пчілка. Підтримувала емансипацію та жіночі рухи, які виступали за більші можливості для жіночої самореалізації.

У 1888 році разом з братом Михайлом стала співорганізатором літературного гуртка української молоді «Плеяда». Серед членів гуртка були Людмила Старицька, Володимир Самійленко, Іван Стешенко, Агатангел Кримський, Максим Славінський, Олександр Черняхівський та інші.

Леся не лише писала власні твори, але й активно займалася перекладами, адаптуючи європейську класику до українського читача. На той час українська література, яка була переважно сконцентрована на зображенні села, зіткнулася з проблемою нестачі слів для збільшення образності. Тому українська інтелігенція взялася за модернізацію української мови. Зокрема, Лесі Українці ми завдячуємо слів «промінь», «напровесні», Олена Пчілка ввела в лексикон українців слова «палкий», «мистецтво», «переможець», «нестяма», а Михайло Старицький подарував нам такі слова, як «мрія», «майбутнє», «байдужість», «завзяття», «темрява», «страдниця» та ін.

Все її життя було боротьбою: з хворобою, із суспільними догмами, за право бути українкою, мати власну думку, жити своїм розумом, не бути ні від кого залежною. Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною в нашому письменстві».

Останні роки прожила в Єгипті та різних містах Грузії, куди переводили по службі її чоловіка, Климента Квітку. Померла 1 серпня 1913 року в грузинському селищі Сурамі – виснажені хворобою, у неї відмовили нирки. Похована у Києві на Байковому кладовищі біля батька та брата Михайла. До кладовища труну з тілом Лесі Українки несли шестеро жінок.

💔 24 лютий


Тисячі імен і фотографій… тисячі історій про біль та боротьбу. Про тисячі тих, кого росія вбила, але не змогла перемогти.
Наша памʼять — те, що ми повинні берегти. Памʼять про кожну забрану ворогом жертву і кожен день цієї кривавої війни. Зі слізьми. З болем. З жалем. З тугою. З люттю.
#🇺🇦

четвер, 20 лютого 2025 р.

Щороку, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови.



Цей день був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія обрання саме цього дня, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення. Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Варто нагадати, що згідно зі статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови. Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української мови є білоруська. Ці дві мови мають 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і словацька (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). Якщо ж говорити про фонетичні та граматичні риси, то найбільше спільних рис в української з верхньолужицькою та білоруською (29 спільних рис), нижньолужицькою (27 рис), чеською та словацькою (23). З російською мовою таких спільних рис лише 11. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один із яких – кличний. Понад те, українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок. 💛💜В нашій країні рідній мові присвячене свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

понеділок, 17 лютого 2025 р.

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні!



Куди ти йдеш?
- Я на майдан!
Чого шукаєш?
- Кращу долю!
Чи ти здурів? То все обман…
- Міркуй, як хочеш. Я за волю.
І не боїшся?
- Ані трохи!
І не лякає чорний спрут?...
- Уже на дітях вражі блохи,
Той мій майдан – то поклик Крут.
А як жандарми, суд, в’язниця?
А в тебе ж син іще школяр…
- Смердить отрутою криниця,
Той мій майдан – Холодний Яр.
А як загинеш?
Ворог, куля,
На вдачу доля – ой скупа…
- Вже прокувала збір зозуля,
Той мій майдан – то дух УПА.
Постій, стривай,
Зажди хвилину,
Не кидай хатнього двора…
- За сина, матір, за Вкраїну!
Благослови! Цілуй! Пора!
Перехрестились. Обнялись.
Скупа сльоза сповзла на груди,…
Гукав Майдан, де як колись,
Зійшлись на віче Справжні Люди.
© Василь Ковтун. 06.12.13р.
«На Майдан»

пʼятниця, 14 лютого 2025 р.

Що варто робити із любові до себе🥰

Сьогодні ми з Юнісеф запропонували роздуми про турботу про себе. Я ще вчусь її собі дозволяти. Бажаю нам всім вміти.
Щоб у нас вистачало сил на турботу про інших.
Любові нам!
 ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз

четвер, 13 лютого 2025 р.

14 День Валентина, День думок та слів про любов


 Сьогодні у нас День думок та слів про любов. Про таку різну любов. Можливо, нам вдасться сказати  «я люблю»… – собі, будь-кому з людей, страві (чаю, каві), дії, проєкту. Всьому, що по-любові та твориться із любові.

Французька: Je t'aime

(транскрипція: же т'ем)

Іспанська: Te quiero / Te amo

(транскрипція: те кієро / те амо)

Німецька: Ich liebe dich

(транскрипція: іх лібе діх)

Італійська: Ti amo

(транскрипція: тì амо)

Польська: Kocham cię

(транскрипція: ко‌хам чє)

Грецька: Σ' αγαπώ (S'agapo)

(транскрипція: с' агапо)

Японська: 愛してる (Aishiteru)

(транскрипція: айшітэру)

Китайська (мандарин): 我爱你 (Wǒ ài nǐ)

(транскрипція: во ай ні)

Арабська: أحبك (Aḥibbuka)

(транскрипція: ахіббука)

Хінді: मैं तुमसे प्यार करता हूँ (Main tumse pyaar karta hoon) для чоловіків / मैं तुमसे प्यार करती हूँ (Main tumse pyaar karti hoon) для жінок

(транскрипція: майн тумсє пьяр карта хун) / (майн тумсє пьяр карти хун)

Турецька: Seni seviyorum

(транскрипція: сені севіорум)

Португальська: Eu te amo

(транскрипція: еу тє аму)

Корейська: 사랑해요 (Saranghaeyo)

(транскрипція: сарангхео)


Нехай всі мови і всі дії звучать любов’ю.

Безпечного тихого дня ❤️ 


5 колосків

🔴7 серпня 1932 року ухвалено закон «про п'ять колосків». У цей день з’явилася спільна постанова цвк і рк ссср «Про охорону ...