вівторок, 27 січня 2026 р.

Сьогодні ми вшановуємо памʼять жертв Голокосту — страшної трагедії XX століття, що забрала життя мільйонів людей.







Аудіокнига
🖤 Пішла з життя Едіт Еґер.
27 квітня 2026 року, у віці 98 років.
Переживши Аушвіц, вона присвятила своє життя допомозі іншим —
як клінічна психологиня і авторка книг, що стали опорою для тисяч людей.
Її досвід і слова про травму, втрату і внутрішню свободу залишаються з нами.
📖 іі книги «Вибір» і «Дар»,
нагадують про силу людини навіть після найважчих подій.
Сьогодні хочеться просто подякувати.
За життя. За сенс. За підтримку.
🕊 Світла пам’ять





У добірці — 10 книжок, які відверто говорять про ці жахливі події: мемуари, психологічний нонфікшн і художня проза.
Ці історії допомагають памʼятати, осмислювати і знаходити надію там, де очікуєш найменше.


неділя, 25 січня 2026 р.

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту: як наймасштабніша трагедія людства торкнулась України

 

Аушвіц-Біркенау – концтабір, який займав центральне місце в нацистській політиці масового знищення євреїв. 

Про пекло на землі – варто все ж дещо знати, аби воно не повторилося в майбутньому.

В Україні 27 січня відзначають Міжнародний день памʼяті жертв Голокосту. В цей день, у 1945 році, звільнили вʼязнів найбільшого нацистського табору Аушвіц. За даними Українського інституту національної памʼяті, протягом Другої світової війни нацистська Німеччина знищила третину усіх євреїв у світі, з них 1,5 мільйона жили на території сучасної України.

"Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують ненависть, фанатизм, расизм та упередження", — йдеться в резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року.












































середа, 21 січня 2026 р.

День Соборності 22 січня



 https://www.facebook.com/share/r/1Ko1hyooy7/




“Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили й за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”,

– йдеться в Універсалі Директорії УНР від 22 січня 1919 року.

10 цікавих фактів про День Соборності України

??????????????????????????????????????????????????????????

Сьогодні відзначають 102-гу річницю проголошення Акту Злуки, що увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України. Нагадаємо всім землякамщо сила нації в єдності! Отже, до вашої уваги цікаві факти про цей день.

1. Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, які були в складі різних держав. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

2. Концепцію політичної соборності України сформулювали наприкінці XIX століття. У Львові 23-річний студент-галичанин Юліан Бачинський, у Харкові 27-річний юрист-східняк Микола Міхновський. У 1895 році у праці «Україна irredenta» Юліан написав, що прапором української буржуазії є «вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!»Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» у 1900 році зазначив: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ».

3. Однією з найбільших інтриг того дня було, чи цілуватимуть Симон Петлюра та Володимир Винниченко — соціалісти-антиклерикали — хрест. Однак священник, підносячи хрест до вуст керівників УНР, нахилився, затуливши собою огляд. Натовп нічого не побачив. Це й досі лишається загадкою.

4. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Національний хор виконав «Ще не вмерла Україна», «Вічний революціонер» та «Вкраїно мати, кат сконав». Урочистість завершилась військовим парадом, який очолив комендант Січових Стрільців Іван Чмола. Це вразило киян, адже це все відбувалося на очах у більшовицької армії.

5. Для галицьких політиків Київ виглядав столицею, вони називали його «Великою Україною». Євген Петрушевич, керівник ЗУНР, так і не приїхав до Києва на Акт Злуки. Йому було комфортніше у Відні, бо він був представником австрійського парламенту. Але погодився, щоб такий Акт був підписаний.

6. У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначали.

 

м. Хуст Січова гостинниця в якій містилася штаб-квартира Карпатської Січі. Надпис на плакаті: “22 січня – свято боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу”

Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році в столиці Карпатської України місті Хуст. На той час ці землі перебували у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.

7. У сучасній Україні на державному рівні вперше відзначався цей день вже у 1999-му. У 2011 році указом    президента Віктора Януковича День соборності 22 січня скасований на офіційному рівні. Відновлено вже у 2014 році після його втечі.

8. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. Цю традицію продовжують українці й донині. До української акції приєднуються люди в інших країнах.

9. Національний банк України у межах серії «Відродження української державності» ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень з нагоди сторіччя Злуки у 2019 році. Назвали — «100 років Акту об’єднання — соборності українських земель», тираж її становив 40 тисяч штук.

10. Цього дня по всьому світу, де існують організовані об’єднання українців, проходять молебні за Українську державу.

пʼятниця, 16 січня 2026 р.

День вшанування оборонців Донецького аеропорту — день пам’яті про тих, хто вистояв там, де, здавалося, вистояти неможливо.




Бібліотека коледжу запрошує переглянути український художній фільм «Кіборги», доступний на сторінці Кінозал.

Стрічка присвячена обороні Донецького аеропорту та є важливим прикладом осмислення новітньої історії України, мужності й громадянської відповідальності.

👉 Запрошуємо до перегляду. 

Кіборги

В Україні вшановують захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту від російських окупантів та терористів.

Бої за стратегічний об'єкт точилися з 26 травня 2014 по 22 січня 2015 року. Протягом 242 днів з неймовірною стійкістю, відвагою та незламністю українські військовослужбовці, добровольці, медики та волонтери утримували оборону будівель летовища, а також контролювали навколишні села.
За стійкість і незламність українських захисників назвали "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
«Кіборги» витримали - не витримав бетон!», - фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.
.

пʼятниця, 9 січня 2026 р.

Захист України 10, 11 клас - Структура курсу

ЗАХИСТ УКРАЇНИ  

Навчально-методичні матеріали з предмета «Захист України» для 10–11 класів — це комплект посібників із комплексними сценаріями уроків, розроблений відповідно до нової Модельної навчальної програми «Захист України. Інтегрований курс», рекомендованої Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.08.2024 року № 1116. Матеріали розроблені для викладачів / викладачок Осередків «Захисту України» та орієнтовані на формування практичних навичок, безпекової культури та відповідальної громадянської позиції учнів і учениць.

середа, 10 грудня 2025 р.

Національний марафон прокачки діджитал-навичок. Canva AI & Gamma.

😀

Ця сесія є частиною Національного марафону прокачки діджитал навичок — всеукраїнської ініціативи, що допомагає українцям розвивати сучасні цифрові компетенції для навчання, роботи та бізнесу. Під час заняття учасники познайомляться з інструментами Gamma та Canva AI, які дозволяють створювати професійні презентації, документи та візуальні матеріали у кілька кліків за допомогою штучного інтелекту. Ми розберемо, як перетворити звичайний текст на ефектну презентацію, як швидко адаптувати дизайн під різні формати, і як використовувати AI-функції для автоматичного редагування, генерації контенту та візуального сторітелінгу. Програма сесії: Огляд можливостей Gamma: як створювати презентації з текстових підказок і редагувати структуру за допомогою AI. Canva AI у дії: автоматичне створення дизайнів, зображень та текстів під різні задачі — від освітніх матеріалів до бізнес-пропозицій. Практика сторітелінгу: як донести ідею через візуальну логіку, а не просто слайди. AI для візуалізації даних: як швидко створювати інфографіку, що підсилює зміст. Результат: Після участі в сесії кожен учасник зможе впевнено користуватись Gamma і Canva AI для створення презентацій, постів і матеріалів, які виглядають професійно без дизайнерських навичок. Учасники навчаться економити час, використовувати AI як креативного партнера та робити свої ідеї максимально наочними й переконливими.

Gamma 

Canva

Canva для освітян

Створення музики за допомогою АІ

https://suno.com

ChatGPT

Тема — Notion.

❗️Покажемо, як зберігати, планувати, працювати та нічого не забувати — усе в одному місці.

Notion


вівторок, 25 листопада 2025 р.

25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками

 


Дата 25 листопада обрана на честь пам’яті сестер Міральєс із Домініканської Республіки — Патрісії, Мінерви та Маріни, які 1960 року були жорстоко вбиті за активну політичну діяльність і боротьбу за права жінок.

Їхня смерть стала символом боротьби проти дискримінації й насильства. 

Запрошую на сторінку нашого КІНОЗАЛу на перерегляд 

Підбірка психологічно правдивих фільмів
про домашнеє насилля

вівторок, 4 листопада 2025 р.

голодомор

 

Пам’ятаємо, щоб не повторилось

(сценарій заходу до Дня пам’яті жертв Голодомору для юнацтва 15–18 років, тривалість ~30 хвилин)

🎵 Початок

• У темному приміщенні на екрані — чорний фон, звучить тихо пісня «Свіча». На столі — свічка, колоски, рушник. Після кількох секунд тиші — ведучі виходять до центру.

1. Вступне слово

Ведуча: Ми живемо у час, коли Україна знову бореться за право бути вільною. І саме зараз, як ніколи, ми відчуваємо ціну хліба, землі, життя. Бо колись у нашої землі забрали все. Навіть — право на життя.

Журавка. Голодомор. Виконує Марина Зініна.

2. Історична правда (з відео) відео 1

На екрані — короткий фрагмент документального відео: кадри виснажених дітей, спустошених сіл, документи про хлібозаготівлі.

Ведучий: 1932–1933 роки. Влада СРСР наказала забирати весь хліб — навіть той, що був для посіву. Селянам не залишали ні зернини. Охоронці ходили по хатах з залізними щупами, протикаючи долівку, шукаючи приховану їжу. Ті, хто намагався вийти з села, щоб знайти харчі, — їх ловили й повертали назад. Україна була оточена військами. Це була блокада власного народу.

3. Факти, від яких стискається серце Відео 2

Музика припиняється. Кадри — фото спустошених сіл, братських могил, архівні документи.

Ведуча: Люди гинули цілими родинами. Села спорожніли. Тіла померлих часто не встигали ховати — їх складали у спільні ями, які потім засипали землею. Так з’явилися тисячі братських могил, без імен, без хрестів.

Ведучий: Історики зафіксували понад 10 тисяч випадків канібалізму. Людей довели до відчаю, що вони втратили розум від голоду. Це не про жорстокість — це про нелюдські умови, у які їх загнали.

4. Цифри і правда

Ведуча: Тоді загинуло щонайменше 4,5 мільйона українців, а деякі дослідники називають цифру понад 7 мільйонів. Це більше, ніж населення деяких країн Європи.

Ведучий: Але в газетах того часу писали: «Життя в СРСР покращується. Урожай чудовий». Світ мовчав. Правду про Голодомор десятиліттями замовчували.

5. Свідчення очевидців (відео4)

На екрані — короткі фрагменти з проєкту «Свідки Голодомору» (інтерв’ю людей, які пережили ті роки).

Ведуча: Ми слухаємо не просто історію. Ми чуємо голоси тих, кого намагалися змусити мовчати.

6. Паралелі з сьогоденням

На екрані — кадри війни: розбиті елеватори, поля, викрадене зерно.

Ведучий: Сьогодні ми знову бачимо, як ворог краде українське зерно, палить поля, бомбардує хлібозаводи. І ми розуміємо: це — не просто війна за територію. Це — боротьба за нашу історію і нашу пам’ять.

7. Хвилина мовчання метроном

Ведуча: Коли сьогодні запалюєш свічку пам’яті, вона освітлює не лише минуле — вона нагадує нам, що людяність і пам’ять — це наша зброя.

Учень запалює свічку. На екрані — свічки, що палають у вікнах. Тиша — 1 хвилина.

8. Завершальне слово

Ведучий: Нехай кожен з нас сьогодні подумає: чи цінуємо ми те, що маємо — хліб, дім, життя. Бо все це колись уже намагалися відібрати.

Ведуча: Ми пам’ятаємо, бо це — не просто минуле. Це наш урок, який має не дати повторитися найстрашнішому.





Рекомендації для показу відео:

1. «Голодомор. Україна 1932–1933. Геноцид» — короткий фільм від «UA:Перший» (2–3 хв).

2. Кадри з проєкту «Розсекречена пам’ять» (YouTube — Архів СБУ).

3. Хроніка «Свідки Голодомору» — уривки інтерв’ю очевидців.