Цей день символізує нашу спільну мрію про краще майбутнє, засноване на принципах свободи, справедливості та демократії. Конституція України – це не лише основний закон нашої держави, але й дороговказ до нашого спільного благополуччя та процвітання.
Нехай цей святковий день стане нагодою замислитися про наші мрії та прагнення. Разом ми будуємо майбутнє, де кожен з нас має можливість реалізувати свої таланти, жити у мирі та добробуті.
Бажаємо вам натхнення, сили та рішучості у досягненні ваших особистих і професійних цілей. Нехай ваші мрії збуваються, а наша країна стає ще кращою завдяки нашим спільним зусиллям.
Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.
Як відомо, 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23:01. З цієї нагоди цього дня в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування.
В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.
Цей день встановлений задля вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих.
Висловлюємо безмежну вдячність усім, хто тяжкою ратною працею наближав довгоочікуваний день визволення та кував перемогу в тилу. Низький уклін вам за це!
З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.
Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.
Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!"
У 2019 році православні християни відзначають свято Великодня — 28 квітня. Українські католики зустрінуть свято на тиждень раніше, ніж православні — 21 квітня.
Чому ж різняться дати святкування та інші цікаві факти про Великдень пропонуємо дізнатися разом.
Зазвичай, православний і католицький Великдень відзначається в різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються.
Причина в тому, що внаслідок календарної реформи, запровадженої в XVI столітті, церкви виконують літочислення за різними календарями: православні християни - за юліанським, а католики - за григоріанським.
Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. При цьому якщо перша повня припадає на неділю, то Великдень святкується в наступну.
Воскресіння Ісуса Христа - є найважливішою подією всієї людської історії.
За церковними канонами великодній період є найдовшим православним святом, і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів.
Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, христосатися, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.
Вислів "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" дуже давній.
За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".
До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.
Ще один із найдавніших ритуалів на Великдень, який зберігся до нашого часу, — ритуал христосування.
Люди вітають одні одних "святим поцілунком" - тричі цілуючись у щоки зі словами: "Христос воскрес"— "Воістину воскрес!".
Коли люди христосуються, вони діляться апостольською новиною про Воскресіння.
За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.
Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.
Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми.
Форма циліндра також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме таким.
Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.
Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому характерні риси, розфарбовуючи яйця притаманними українській народній культурі орнаментами.
Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тіберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.
В Україні фарбовані яйця розділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки та дряпанки (шкрябанки).
Писанки та крашанки – це не одне і теж саме.
Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.
Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі).
Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.
Найстаріша святкова паска, котра зберігся до наших днів, була виготовлена ще у 1821 році, у Страсну п’ятницю, Вільямом Скіннером, який працював булочником. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (пра-пра-правнучка Вільяма Скіннера).
Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають, виділивши їй місце у спеціальній коробочці.
А от найбільшу паску спекли в Україні 2011 року, в Світле Воскресіння Христове, місцеві жителі селища Ялта Донецької області.
Гігантська паска вийшла висотою 2 метри 30 сантиметрів, діаметром 2 метри 10 сантиметрів. Вага паски склала рекордні 2 т, а точніше - 2100 кг.
На виготовлення паски пішло понад тонну борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок.
Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів.
Ці тварини характеризуються своєю надзвичайною плодючістю, тому не дивно, що люди почали дарувати один одному великоднього кролика — символ благополуччя і родючості.
Ця традиція зародилася в Німеччині в XVI столітті, з часом поширилася по всьому християнському світу і протрималася до цих пір в основному серед вірян західного обряду.
За європейською традицією, великодній кролик на Великдень залишає в подарунок дітям гніздо з різнобарвними яйцями. Діти самі роблять гніздечка в таємних місцях і чекають великодніх подарунків від кролика.
Спочатку великодні яйця несли лисиця, півень, лелека і навіть зозуля. Але заєць поступово витіснив усіх своїх "конкурентів" та став улюбленим символом Великодня в Європі та Америці.
https://quizgecko.com/quiz/velikoden-i-pasxa-yakwgn
