«Сьогодні, коли у світі кожну хвилину з’являється велика кількість різноманітного контенту, дуже важливо приділяти більше уваги таким проєктам як “Гендерні окуляри”. Тому що цей проєкт ще раз нагадує всім нам, наскільки важливо бути уважним до рідних людей, вміти слухати та розуміти. Та головне — вчитися спілкуватись одне з одним, бо наявність діалогу це вже 70% успіху в формуванні здорової родини, здорового суспільства»
Учора, 16
листопада, напередодні Міжнародного Дня студента, у залі Хустського міського
центру позашкільної освіти «Сузір’я» відбувся святковий турнір ерудитів гри
«Що? Де? Коли?» серед команд студентів ліцеїв, коледжів та вузів міста.
Заявки на гру подали 10 команд: «Stars» та «КІП»
Карпатського інституту підприємництва, «Ерудити» Закарпатського лісотехнічного
фахового коледжу, «Медики-Ведмедики» і «Вакцина» Хустського базового медичного
фахового коледжу, «Інь-Янь» медичного фахового коледжу «Монада», «Едельвейс»
Хустського професійного ліцею сфери послуг, «Патріоти України» Хустського
професійного ліцею та «Хакери» і «Адреналін» Хустського фахового технічного
коледжу ТСО України.
В журі працювали:
старший викладач Хустського професійного ліцею сфери послуг Оксана Часіна,
викладач Хустського базового медичного фахового коледжу Ростислав Єгоров,
практичний психолог Хустського професійного ліцею Тетяна Пригара, викладач
Закарпатського лісотехнічного фахового коледжу Тетяна Іваненко, директор
Карпатського фахового коледжу Вікторія Роман та спеціаліст управління культури,
молоді і спорту Тетяна Гайдур.
У ході гри учасники демонстрували загальну ерудицію, миттєву концентрацію думок, вміння логічно мислити і працювати в команді. Цікавими були представлення, девізи команд та 12 запитань від постійного ведучого гри Валерія Ігнатка. Пошуки відповідей на цікаві питання дали можливість студентам проявити і випробувати власний інтелект, увагу, зосередженість в цілому. А для цього слід мати широкий світогляд, загальну ерудицію, цікавитися літературою, подіями різних історичних віх, інформаційними технологіями, мистецтвом тощо. Власне все це і продемонструвала студентська молодь.
Тож між командами
розгорілася боротьба за призові місця. Всі учасники боролися до останнього,
однак у загальному підсумку було визначено кращих. Отож, за результатами
змагань, І місце виборола команда «КІП» Карпатського інституту підприємництва
(9,0 балів), ІІ місце в команди «Ерудити» Закарпатського лісотехнічного
фахового коледжу (8,4 балів) і на ІІІ сходинці
– дві команди: «Едельвейс» Хустського професійного ліцею
сфери послуг (7,5 балів) та «Медики-Ведмедики» Хустського базового медичного
фахового коледжу (7,5 балів).
Після оголошення
результатів гри переможців нагороджено грамотами Хустської міської ради.
ВІТАЄМО!!!
За п'ять ночей із 27 жовтня до 4 листопада 1937 року вбили 1111 в'язнів, серед яких – українські політики, вчені, письменники, митці, священники. Пам’ять про Сандармох допомагає нам розуміти, що Росія сьогодні застосовує ті самі криваві сталінські практики на окупованих українських територіях – страчує кулями в потилиці невинних людей зі зв'язаними руками.
5 фактів про масові розстріли в урочищі Сандармох та пам'ять про них⬇️
1️⃣ Лісове урочище Сандармох у Карелії стало спеціальною територією, яку органи НКВД використовували для масових страт. У 1937–1938 роках там були вбиті й поховані в'язні Соловецького й Біломорсько-Балтійського таборів, місцеві жителі, спецпоселенці. Сандармох став братською могилою для близько дев'яти тисяч розстріляних людей 60 національностей і дев'яти релігійних конфесій.
2️⃣ У 1937 році тюрми й табори СРСР були переповнені. Але звільнити навіть тих, у кого закінчувався термін ув’язнення, режим не хотів: у суспільство повернулися б свідки нелюдських тортур. Тим часом маховик репресій радянським режимом власних громадян лише наростав. Масові розстріли у Сандармоху стали частиною Великого терору в СРСР, що розпочався влітку 1937-го й тривав до листопада 1938 року. Чистки відбувалися і в тюрмах, куди також спускали ліміти на репресії. Так, ліміт на розстріл в’язнів Соловецької тюрми був 1825 осіб. Тих, хто не потрапив у групу із 1111 розстріляних у Сандармосі, вбили трохи згодом, у грудні 1937 року – на початку 1938-го.
3️⃣ Довгий час доля соловецьких в'язнів була невідома. Влада всіляко приховувала злочин. На запити рідних давали брехливі відповіді, навіть у реабілітаційних довідках кінця 50-х років минулого століття вказували дати смерті 1942–1943 роки. Правда розкрилася 1997-го, коли активісти російського «Меморіалу» знайшли документи та списки загиблих. У Сандармоху провели розкопки й перепоховання. 27 жовтня того року відбулося перше вшанування пам’яті розстріляних.
4️⃣ 27 жовтня 1997 року в’язень радянських концтаборів, письменник і філософ Євген Сверстюк привіз у Сандармох дерев’яний хрест роботи Миколи Малишка. У 2005-му на його місці встановили пам’ятник – 3-метровий козацький хрест із написом «Убієнним синам України». Його вирізали з карельського світло-сірого граніту київські скульптори Микола Малишко й Назар Білик.
5️⃣ В урочищі Сандармох вбили українську культурну, наукову та політичну еліту – тих, кого називають «Розстріляним відродженням». Загинули, зокрема, поети-неокласики Микола Зеров та Павло Филипович, прозаїк Михайло Яловий, драматург Микола Куліш, режисер Лесь Курбас, історик Матвій Яворський, літературознавець Антін Крушельницький та його сини Остап і Богдан, політики й громадські діячі Михайло Полоз та Володимир Чехівський. Було знищене ціле покоління в українській культурі.
#великийтерор
#розстріляневідродження
21 жовтня 1947 року почалося масове вивезення українців до Сибіру та Казахстану - сумнозвісна операція "Запад", яка стала чи не найбільшою кампанією з виселення українців у віддалені райони СРСР та була частиною багаторічного сталінського терору проти українців.
