7 символів Різдва

ЗИМОВЕ СОНЦЕСТОЯННЯ

    У ніч,, з 21 на 22 грудня приблизно о п’ятій ранку це станеться.

Старий Бог сонця помре, щоб вкотре народитися Колядою, новою надією, перемогою світла, любов’ю та вірою.

    Це справжня магія - народження нового, чистого, сторінки якого заповняє і геніальний митець, і геніальний пройдисвіт, і я, і кожен та кожна під зоряним небом вічності. Це неймовірний час.

    Все у небесному храмі завмирає. Ніч найдовша в році от-от закінчиться величними входинами у світ Божича-Коляди. Світи колядуватимуть, і видимі й невидимі, матимуть Святвечір, дідуха на покуті та бабу на долівці.

    Різдво світу, Різдво Сонця, Різдво Ісуса - це про надію, про тиху молитву до щойнонародженого при запаленому вогнику свічки, про віру в перемогу світла як у душах людських, так і в храмах небесних.

    «Нічого не було – ані зір, ані неба, ані землі, ані сонця, ані місяця. Не було дня, але і ночі теж не було. Були тільки Він і Вона, щасливі та закохані. А ще хата під солом’яною стріхою, обмальована когутиками, обсаджена мальвами та любистком, підперезана вишитими рушниками, обтикана гладущиками на дерев’яному перелазі та ще піч на півхати. Він любив її дужче за себе, вона була його Світом, він її Світом, як то прийнято між Першоптахами. Вона пекла найкращий у Засвітах хліб, він молов найліпше у Засвітах борошно. І тоді все почалося, бо з любові завше все і починається.

    Початок початку.

    Вона увійшла в хату зморена, розхристана, втягуючи в себе запах свіжоспеченого хліба. У подолку щось ворушилося та через чорну запаску мерехтіло сяйликами. Вона обережно поклала свою ношу на стіл, на святочний обрус, поклала на сіно біля дідуха. Була втомлена, як може бути втомленою жінка після пологів. Але й щаслива була, як може бути щасливою жінка після пологів. Розгорнула темний саван запаски і... За вікном Космос вибухнув співами, з’явилося небо, кривенька качечка знесла яйце-райце, стозряче сонце загорілося від пломінчика свічки, золотогриві коні вирвалися з-під припічка хати на свободу, восьмирамена зірка випурхнула з комина. Потім прилетіли зірочки-гулі та сіли біля дідуха, зазираючи жінці у очі… Вона дивилася у сповиток і усміхалася до того, хто там лежав.

«Треба сказати чоловіку, що нам потрібна колиска. Бо пісня для колиханки у мене вже є».

Все почалося з любові. З матусиного лона, з батькової турботи, з золотого хлопчика, з першої золотої зернини, з золотої хлібини... Тонесенька нитка життя, яка не рветься, якщо ти любиш. Світ, який народжується з Сонцем, якщо ти любиш.»

Як ще не було Початку Світа,

Гей дай Боже!

То ще не було Неба ні Земли

Гей дай Боже!

(українська колядка)

Сонцепоклонно вітаю усіх тих, хто шанує та любить рідну традицію.

Я – громадянин України – європейської країни

Євроінтеграція — це світогляд.

Нетерпимість до корупції (не тільки не брати, але й не давати хабарів)

рівність прав і можливостей жінок та чоловіків,

повага один до одного,

гідність,

одні для всіх закони – це теж життя «за європейськими стандартами»

Якісні дороги, безпечні продукти, відповідальна влада є похідними від цього.

6 базових цінностей Європейського Союзу – 

• Повага до людської гідності, 
• Свобода, 
• Демократія, 
• Рівність, 
• Верховенство права, 
• Повага до прав людини – це світоглядні принципи, які є близькими та зрозумілими кожному українцю.

Запрошую пройти цікаві тести☝

https://www.classtime.com/code/97JMQY

Микола Хвильовий: 130

 

Сьогодні – 13 грудня – виповнюється 130 років від дня народження письменника Миколи Хвильового (справжнє ім’я — Микола Григорович Фітільов, 1893—1933).

Микола Хвильовий народився 13 грудня 1893 р. на Харківщині у родині вчителів. Навчався у початковій школі в селі Колонтаєві, де вчителювала його мати, згодом в Охтирській чоловічій гімназії та Богодухівській гімназії, які так і не закінчив.

Від 1916 р. Микола Хвильовий був учасником Першої світової війни. На початку 1921 переїжджає в Харків. І саме там активно заявляє про себе як один із організаторів літературно-художнього життя. Хвильовий був членом-засновником багатьох тогочасних літературних організацій: «Гарт» (1923); ВАПЛІТЕ (1926) (віце-президент); ВУСПП (1927), «Пролітфронт» (1930).

Хоча сам Хвильовий не провадив педагогічної діяльності безпосередньо, але на нього дивилися як на лідера в групі старших письменників та як на вчителя майже всі молодші письменники: від Сенченка і Яновського до Бажана і Мисика. Памфлети Хвильового висловлювали загальний настрій нації – починаючи від академіків і закінчуючи студентами та сільськими вчителями. Як висловився Михайло Могилянський на одному з літературних диспутів (1925): «Враження від статей Хвильового подібне до того, ніби в кімнаті, де було так душно, що важко дихати, відчинили вікна, й легені раптом відчули свіже повітря».

Хвильовий - автор багатьох поезій, етюдів, повістей, усім відомих памфлетів «Камо грядеши», «Україна чи Малоросія?», «Апологети писаризму». 1933-го, побачивши на власні очі голодомор, та, за словами Аркадія Любченка, сказавши: «Голод – явище свідомо організоване. Голод і розруха – хитрий маневр, щоб одним заходом упоратися з дуже небезпечною українською проблемою» та подальший арешт Михайла Ялового й розмова з керівництвом ДПУ у спробі порятувати товариша –розставили усі крапки над «І» та привели до останнього акту – 13 травня 1933 Хвильовий покінчив життя самогубством, аби порятувати і себе, і свого товариша та зробити демонстративний виклик режимові. Того ж року у травні був заарештований Олекса Слісаренко. Скоро після того – Олесь Досвітній і Остап Вишня, дещо згодом прийшла черга й інших учасників ВАПЛІТЕ та друзів письменника.

Творчість Миколи Хвильового вивчають за навчальною програмою з літератури у школах.

Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2023 році» 130 років від дня народження Миколи Хвильового відзначається на державному рівні.

6 грудня — День Збройних сил України та Святого Миколая

💥💥 

День ВСУ - історія свята

День ВСУ був заснований Верховною Радою майже відразу після здобуття незалежності в 1993 році. Дата свята була приурочена до дня прийняття Закону України "Про Збройні Сили України" 6 грудня 1991 року.

Зазвичай на День Збройних сил України проводяться паради і виставки військової техніки в різних містах, але в цьому році таких заходів, зрозуміло, не буде. Натомість українські захисники покажуть свою майстерність на фронті.